кулимьотМАКСИМ_эсквайр, 51 - 11 февраля 2010 14:59

[SIZE=+1][COLOR=darkblue][B]БУРАТIНО*[/B][/COLOR][/SIZE]

[SIZE=-1]*Буратiно - така собi бля дерев'яшка, з носом, але без хуя, як символ охуйенного, але не здiйсненного прагнення йiбатися.[/SIZE]

Жили собi колись три брата Толстих. Старшого звали Льова. Вiн був мусчiной крепкiм, але пасiвним i постоянно ходив в народ з останнiм шматком м'яса в зубах. Народ часто любив його, бо вiн не протiвiлся злу-насiлiю. Всi ви мабуть знайете його трiплогiю "Война, мiр i кукуруза", яку вiн написав в честь восхожденiя на престол царя з ботiнком у руке. Середнiй Толстой, Льоша, був творческiм iмпотентом. Коли старший брат ходив в сiнод за очередной анафемой, вiн пиздив у нього сюжети i продавав молодшому брату. Молодший Толстой був свiнофермером. Вiн жив в Iталii i разбогател на контрабандi свiнiни в Iзраiль. У вiльний вiд капiталiстiческого соревнованiя час вiн творив по сюжетах, куплених у Льоши. Таким чином третю частину написанойi Льовой трiплогii, Льоша приукрасив до неузнаваемостi i продав молодшому брату, а сам видав на чистiсiнькiй росiйськiй мовi пiд назвою "Буратiно", та ковер-версiю на iвритi на санiтарну тему пiд назвою "Обрезайся!". Тодi молодший брат, зрозумiвши, що ринки Iзраiлю та СНГ для нього закритi, адаптував цей сюжет для iталiйського ланшафту, а головного героя обiзвав Пiнокiо. А тепер казочка.

Колись давно жив один прiстарелий мусчiна з патiхвоном. Вiн заробляв собi на пропiтанiйе рекетом на базарi. Односiльчани шопотом називали його Пахан Карло. Вранцi вiн виходив зi свого бодуна на базар, пiдсiдав до якого небудь бiдолаги-продавця, заводив свого патiхвона, i довго ридав i пускав соплi пiд якого небуть революцiйного гiмна.
Проплакавшись, зi словами "НЬЕЧЬЕЛОВЬЕЧЕСКАЯ МУЗIКА", вiн забирав у торговця грошi, випивку i закуску. Торговцi якось наняли двух дюдiктiвов iз Швецii,- Малиша i Карлсона, якi живуть на кришi (Вони кришнаiти з револьверами), щоб вони наломали Карлу з-пiвмiшка пiздюлeй. Але Карло мощьно отпiздiл iх, а самому борзому вставив в жопу пропiллер.
Бiльше усiх Карло любив старого ветерана останнiх п'яти вiйн, сухого мужичка з сокирою. Якось вiн звично пiдсiв до нього на базарi, завiв патiхвона, пустив соплi. Але потiм не знайшов у нього нi грошей, нi випивки, нi закуски. I тут йому пiд руку попався якийсь Чурка. Карло схватив сокиру i обработал Чурку до неузнавайемостi. А ветерану пояснив, що в наступний раз таке трапиться i з ним. Чурку добрий Карло забрав з собою додому щоб зробити з нього людину. Вiн вiддав його в вечiрню школу, дiстав для нього спортивнi шаровари i кеди i Букварика. Але пiсля Карловоi топорноi обработки у Чурки не залишилось хуя а нi трохи. Чурка довго мучився. Вiн любив дивитись по телевiзору молодiжну передачу "Iграй гормон". Вiд такоi гормональноi iнйекцii у нього почав рости нiс. Вiн продав iзвозчiку Букварик, а вирученi грошi посетiл бордель з товстими тьотками. Тодi Карло згадав що з чурок людей не буваe i продав його за пляшку самогону циганам. А цигани продали його в звiринець "Анана" iм. К.Б.Алебаса. Там вiн познайомився з гетеросiксуальною зоофiлкою Мальвiною. Вона любила йiбаться з Артемоном, королiвською болонкою з великою висячою йелдою. Але коли вона побачила невйiбенiтельних розмiрiв носяру у нашого Чурки, вона навiть запищала в захватi. Вона вже уявила цей нiс у свойему анусi, як вiн, твердий i непохитний, впьердолiцца по самi ноздрi...
Так все i вийшло. Правда в пiкантний момент iх застукав Артемон. Вiн порвав Чурке жопу на спагеттi, а Мальвiна зi страху розслабилась прямо на Чурку. Ось так, дiточки. Любознательность ще нiкого нiколи до добра не доводила. Так що не суйте свого носа куди не попадя.

Ваш дiд кулимьотМАКСИМ, эсквайр
(з ватною бородою на мордi з Киeва)

• 
• 
•