ENDIMION, 59 - 9 июня 2009 18:28

[COLOR=red][SIZE=+1]АНГЕЛИ[/SIZE][/COLOR]
- Наші сни, то наші ангели, котрі приходять до нас і розмовляють з нами. А мій ангел не приходить – я ніколи не бачу снів. Він мене не любить і не хоче зі мною говорити, - якось, зажурено сказала ти мені, дивлячись прямо в очі.
- За то він приходить до мене, і разом з моїм вони відриваються щоночі на мені, даруючи уві сні такі кошмари, що позаздрила б уява Стівена Кінга, - подумав я, але озвучувати свої думки не став.
Вони справді, ті наші ангели, приносили мені жахливі сни. Часом я просинався, а моя подушка була мокра і червона. Може наші ангели ніяк не могли помиритись між собою, і поки вони чубились з мене повільно витікали кров і сльози, чи може таким чином бавились, а можливо ангелам взагалі заборонено зустрічатись з іншими ангелами – не знаю. Вони примушували мене страждати багато років. Я від них нічого іншого вже й не ждав. Та сьогодні все змінилось. Можливо ангели натішились. Ти прийшла уві сні і принесла ті спокій і тепло, за яким я так скучив, і якого без тебе так ніколи і не відчув. Дивно – я до сих пір відчуваю смак твоїх губ – але ж поцілунок був уві сні…
Так вже сталося – я завжди знав, що нас з тобою жде. Звичайно, я не міг передбачити яким буде той чи інший день, та основні події нашого, твого і мого життя я знав з самого початку, з першого поцілунку. Навіть раніше. Адже я знав, що зустріну тебе. Твоя присутність в моєму житті була такою, що часом в своєму авто я реально бачив тебе, говорив з тобою, хоча ти й була тоді за декілька тисяч кілометрів. Я знав, що ти підеш від мене,і я знав, що повернешся. Ти сміялася над моїми передбаченнями, але коли те чи інше збувалося, лиш дивилась мені в очі якимось пронизливо-зляканим поглядом. Або сміялася і гладила мої руки.
Я завжди знав – ти повернешся. Але знати – не значить не сумніватись. Та сьогодні наші ангели сказали мені – вона повернеться, а ангелам я вірю – ми з ними стільки часу провели разом, що я не можу їм не вірити. Отож мені лишилось лиш чекати. Довго, я знаю – дуже довго. Та то нічого, адже я вітер, просто вільний вітер…

• 
• 
•